Наприкінці листопада 2025 року на Сонці зафіксовано появу гігантської сонячної плями — комплексу AR 4294‑4296. За площею він майже дорівнює тій самій плямі, що у 1859 році спричинила найбільшу в історії бурю — так званий Carrington Event. Пляма вже обернулась до Землі, що викликає занепокоєння серед науковців. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на публікацію наукового порталу LiveScience.
Сонячна пляма спрямована на Землю
На поверхні Сонця з’явився один із найбільших за останнє десятиліття активних регіонів — AR 4294‑4296. Це комплекс сонячних плям — темних утворень на сонячній фотосфері, які виникають через інтенсивні магнітні поля, що блокують потік енергії.
Пляму вперше помітили 28 листопада 2025 року, коли вона обернулась у бік Землі. Цікаво, що приблизно за тиждень до цього її силует було зафіксовано камерами марсохода Perseverance під час спостережень заходу Сонця з поверхні Марса — таким чином вчені побачили активність на зворотному боці зірки.
Комплекс AR 4294‑4296 за площею майже дорівнює історичній плямі, з якою пов’язують бурю 1859 року. Науковці порівняли їх візуально і зафіксували, що площа нової плями сягає близько 90% тієї, яку замалював британський астроном Річард Каррінгтон.
У чому небезпека сонячних плям і що таке спалахи
Сонячні плями — це осередки потенційної нестабільності. Саме в них утворюються магнітні поля, здатні спровокувати сонячні спалахи — потужні викиди енергії, а також викиди корональної маси (CME), тобто хмар плазми, які можуть прямувати до Землі.
Інтенсивність спалаху вимірюється за шкалою NOAA — X-клас є найпотужнішим. AR 4294‑4296, за даними Spaceweather.com, вже продукував X-клас спалахи ще до того, як повернувся у напрямку Землі.
Якщо CME досягне Землі, вона може викликати геомагнітну бурю — тимчасове порушення роботи магнітосфери. Це загрожує супутниковим комунікаціям, системам GPS, авіаційній навігації та навіть електромережам. У 2024 році вже відбувалася така буря — у травні, коли X7‑клас CME спричинив G4-рівня збурення.
Чи можливе повторення «випадку Каррінгтона»
«Випадок Каррінгтона» (Carrington Event) — сонячна буря 1859 року, яка спричинила глобальні збої в телеграфному зв’язку, полярні сяйва, видимі аж до Карибського басейну, і навіть займання телеграфних станцій.
Потужність тієї бурі, за сучасними оцінками, відповідала спалаху рівня X45. Для порівняння: найсильніший спалах останнього десятиліття — X7 у жовтні 2024. Якщо подібна подія повториться в XXI столітті, експерти прогнозують збитки на понад $1 трлн — від виведення з ладу супутників до аварій на енергетичних мережах.
Однак, як підкреслюють дослідники, не кожна велика пляма спричиняє катастрофу. Важливим фактором є не тільки розмір, а й структура магнітного поля. Якщо лінії переплетені та нестійкі — CME більш імовірний.
Сонячний максимум та майбутні ризики
Поява AR 4294‑4296 не є ізольованою подією. Нині Сонце перебуває у фазі так званого сонячного максимуму — найбільш активного періоду 11-річного циклу. У 2024 році NOAA зафіксувала рекордну кількість X-клас спалахів — більше, ніж у будь-який інший рік з 1996-го.
Зважаючи на це, науковці уважно стежать за розвитком ситуації. Навіть якщо ця пляма не спричинить значного спалаху цього разу, вона може зберегти активність і повернутись в поле зору Землі з новим обертом Сонця — приблизно наприкінці грудня.
