У дослідженні Массачусетського технологічного інституту (MIT), проведеному з участю 54 дорослих, вивчали вплив штучного інтелекту на рівень мисленнєвої активності під час написання есе. Результати вказують на те, що користування ChatGPT може призвести до зниження когнітивної залученості та формування так званого «когнітивного боргу» (накопичення дефіциту зусиль, які не були витрачені, бо їх виконав ШІ). Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Як ChatGPT впливає на когнітивні навички користувачів
Протягом чотирьох місяців дослідники MIT спостерігали за поведінкою 54 учасників, які писали есе на задані теми. Їх розділили на три групи: одна користувалась ChatGPT, інша — пошуковиком, а третя покладалась виключно на власне мислення («brain-only»). Згодом всі учасники змінили метод на протилежний, тобто ті, хто раніше використовував ШІ, писали без нього, і навпаки.
Для оцінки когнітивної залученості використовували електроенцефалографію (ЕЕГ) — фіксували електричну активність мозку — та лінгвістичний аналіз текстів. У результаті виявили, що ті, хто користувався ChatGPT, демонстрували нижчу залученість, гірше запам’ятовували свої тексти та мали менше відчуття авторства.
Що таке «когнітивний борг» і чому це важливо
Дослідники відзначили явище «когнітивного боргу» — стан, за якого тривале покладання на ШІ знижує готовність до самостійного мислення. Після трьох сесій роботи з ChatGPT учасники, яким запропонували написати есе самостійно, виявилися менш ефективними, ніж ті, хто від початку працював без ШІ.
Водночас автори застерігають: лише 18 осіб (по 6 у кожній групі) завершили четвертий етап, тому результати залишаються попередніми й потребують додаткової перевірки. Також можливо, що ефект зниження продуктивності був спричинений «ефектом знайомства» — учасники без ШІ просто краще адаптувались до завдань за три повторення.
Чи справді ШІ робить нас менш розумними?
Попри заголовки про «зниження інтелекту», результати дослідження не дають підстав для однозначного висновку. Важливо розуміти, що методологія не була подвійно сліпою, і порівнювати учасників з різною кількістю практики не цілком коректно.
Крім того, зміна продуктивності в «brain-to-AI» групі, яка ефективно використала ChatGPT на завершальному етапі, свідчить: ті, хто писав самостійно, краще пам’ятали теми попередніх есе. Отже, вони використали ШІ для уточнення й доповнення, а не як заміну мислення. Це демонструє потенціал стратегічного використання ШІ.
Освітні виклики та роль ШІ
Ситуація з появою ШІ нагадує часи впровадження калькуляторів у 1970-х. Тоді навчальні програми змінилися: учнів більше не змушували вручну розраховувати все, а натомість вимагали складніших задач із застосуванням калькуляторів.
Натомість багато сучасних навчальних програм не враховують появу ШІ, залишаючи ті самі завдання. Це може призвести до «метакогнітивної ліні» — зниження здатності планувати й контролювати власне навчання.
Щоб уникнути цього, завдання мають бути такими, які спонукають до осмисленого використання ШІ. Наприклад, студентам можна доручити створити навчальний план за допомогою ChatGPT, а потім захистити його усно, аналізуючи зміст і логіку.
Як зберегти критичне мислення в епоху ШІ
Написання есе більше не гарантує наявності критичного мислення — як і вміння робити довгі обчислення вручну не є доказом математичної грамотності. Натомість сьогодні важливі навички — це розуміння, коли використовувати ШІ, для чого, у який момент довіряти йому, а коли — покладатися на власний аналіз.
Навчання грамотному, відповідальному використанню ШІ стане вирішальним чинником розвитку сучасної освіти. Зрештою, це не про те, щоб уникати технологій, а про те, щоб не втратити здатність мислити.
Раніше ми писали, що штучний інтелект навчився «читати» емоції собак, котів та коней
