Поблизу Сан-Антоніо, штат Техас, науковці вперше зафіксували у дикій природі гібрид синьої (Cyanocitta cristata) та зеленої сойки (Cyanocorax yncas, також відомої як Cyanocorax luxuosus). Ці види розійшлися близько 7 мільйонів років тому, проте їхні ареали почали перекриватися лише останні десятиліття. Дослідники припускають, що цьому сприяли кліматичні зміни. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Як виник гібрид птахів у Сан-Антоніо
Незвичайного птаха вперше побачила мешканка передмістя Сан-Антоніо, яка опублікувала його фото у мережі. Це помітив еколог з Техаського університету в Остіні Браян Стокс, який досліджує зелених сойок. Він приїхав на місце і протягом двох днів намагався спіймати птаха.
Зрештою, у 2023 році йому вдалося упіймати його у «mist net» — тонку сітку, майже невидиму для птахів. Дослідники взяли зразок крові, закріпили на лапці металеве кільце та випустили птаха назад у природу. Генетичний аналіз підтвердив: це нащадок самки зеленої сойки та самця синьої.
Сині та зелені сойки належать до родини воронових, однак навіть не входять до одного роду. Їхні лінії розійшлися еволюційно близько 7 мільйонів років тому. Зелені сойки історично мешкали у тропіках Мексики, Центральної Америки та південного Техасу, а сині — в східних регіонах США, аж до Г’юстона. В останні десятиліття ареали обох видів змістилися: зелені просунулися північніше завдяки теплішому клімату, а сині — західніше, у тому числі під тиском урбанізації. Саме в районі Сан-Антоніо вони почали співіснувати, що й дало можливість виникненню гібрида.
Який вигляд має та як поводиться новий птах
Гібрид має риси обох видів: синювате оперення успадкував від синьої сойки, тоді як темні візерунки на обличчі — від зеленої. Він здатний видавати голосові сигнали, характерні для обох видів. Подібний гібрид був виведений у неволі ще у 1970-х роках, і його таксидермований зразок зберігається у Форт-Вортському музеї науки та історії. Нинішній випадок — перший задокументований у дикій природі.
Науковці наголошують, що цей випадок може бути лише «вершиною айсберга». Імовірно, подібні гібриди трапляються й частіше, але залишаються непоміченими через малу кількість людей у регіонах, де ареали перекриваються.
Цікаво, що птах був щонайменше річним на момент відлову і знову з’явився у тому ж дворі в червні 2025 року. Вчені підкреслюють: гібридизація, зумовлена зміною клімату та рухом ареалів, стає важливим екологічним феноменом, подібним до інших випадків, зафіксованих у тваринному світі (наприклад, гібридів бурого та білого ведмедя).
Раніше ми писали, як науковці фіксують масштабне зникнення комах у різних екосистемах
