Китайська місія «Chang’e-6» уперше виявила частинки рідкісного метеорита типу CI-хондритів у пилу зворотного боку Місяця. Ці породи майже не трапляються на Землі через свою крихкість, але завдяки унікальним умовам супутника зразки збереглися мільярди років. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Chang’e-6 зібрала зразки місячного пилу
Китайська національна космічна адміністрація (CNSA) під час місії «Chang’e-6» доставила на Землю зразки місячного пилу із зворотного боку Місяця — ділянки, що постійно прихована від нашої планети. Після ретельного аналізу понад 5 тисяч фрагментів дослідники виявили мікроскопічні рештки рідкісного типу метеорита — вуглецевого хондриту типу Ivuna (CI-хондриту). Цей тип є найбагатшим на воду серед усіх відомих метеоритів, однак надзвичайно крихкий, що ускладнює його збереження після входу в атмосферу Землі.
Виявлення таких уламків стало науковою сенсацією. До цього моменту на Місяці не фіксували прямих ознак присутності CI-хондритів, адже навіть у безповітряному середовищі супутника вони зазвичай або випаровуються, або викидаються назад у космос внаслідок ударів.
Що таке CI-хондрити і чому вони важливі
CI-хондрити — це надзвичайно пористі й багаті на леткі речовини метеорити, що можуть містити до 20 % води у формі гідратованих мінералів. Їхня структура слабка й нестійка, що ускладнює вивчення таких зразків на Землі. Менше 1 % метеоритів, знайдених на нашій планеті, належать до цього типу.
Назва «CI» походить від метеорита «Івуна», який впав у Танзанії у 1938 році. Він став еталонним зразком цього типу метеоритів. Їхній хімічний склад схожий на склад первинної туманності Сонячної системи, а також астероїдів «Рюґу» та «Бенну».
Дослідники давно припускають, що саме такі тіла могли доставити воду й органічні сполуки на ранню Землю й Місяць. Прямий доказ присутності CI-хондритів на Місяці підтверджує цю гіпотезу і відкриває нові перспективи в дослідженні походження води в Сонячній системі.
Як науковці визначили метеоритне походження зразків
Команда під керівництвом геохіміків Ваня Цзінтуаня та Чена Чжиміна з Китайської академії наук провела комплексний аналіз зразків, зібраних у кратері Аполлон — структурі в межах величезного басейну Південний полюс – Ейткен. Цей басейн вважається одним із найстаріших і найглибших ударних утворень у Сонячній системі, що робить його цінним джерелом давнього метеоритного матеріалу.
Науковці зосередилися на олівіновмісних уламках — мінералі, який часто трапляється у вулканічних породах, метеоритах і при ударах. Було обрано сім зразків, які продемонстрували хімічний склад, характерний саме для CI-хондритів.
Зокрема, електронна мікроскопія та мас-спектрометрія показали порфірову структуру — кристали олівіну в аморфній склоподібній матриці, що вказує на швидке охолодження після удару. Ізотопні співвідношення заліза, марганцю, нікелю, хрому, кисню й силіцію підтвердили позамісячне, метеоритне походження частинок. Їхня хімія чітко не відповідала ані земним, ані місячним зразкам, що свідчить про походження з астероїда типу CI-хондритів.
Чому зворотний бік Місяця — ключ до розгадки
Це відкриття є першим прямим свідченням того, що CI-хондрити досягали поверхні Місяця у ранній історії Сонячної системи — і частина їх збереглася. Умови на Місяці виявилися сприятливішими для збереження таких крихких структур, ніж на Землі, де атмосфера знищує більшість подібних тіл.
Зворотний бік Місяця, недоступний для прямих радіосигналів із Землі, довгий час залишався майже невивченим. Саме тому його поверхня містить багато недоторканого метеоритного матеріалу, що дає змогу вивчати найдавніші процеси у внутрішній частині Сонячної системи.
Аналітичні дані вказують, що до 30 % метеоритів, що коли-небудь досягали Місяця, можуть бути CI-хондритами. Це суттєво змінює уявлення про розподіл метеоритного матеріалу в історії Сонячної системи.
Результати місії «Chang’e-6» стали додатковим стимулом для нових дослідницьких програм. Виявлення частинок CI-хондритів на Місяці відкриває можливість краще зрозуміти роль метеоритів у транспортуванні води й органіки на планети, включно із Землею.
Науковці зазначають, що їхня інтегрована методологія — відбору, полірування та хімічного аналізу фрагментів — може бути застосована до інших місій зі збирання зразків не лише з Місяця, а й з Марса, астероїдів чи супутників Юпітера.
Раніше ми писали, що Земля викликає іржу на Місяці
